Дистанційне навчання

                          Мої публікації

Мандри Дон Кіхота в пошуках справедливості // Зарубіжна література в школі. - 2016. - №5-6. - С. 43-48.


ПОЕЗІЯ ПОЛЕГЛИХ, РОЗСТРІЛЯНИХ І ЗАСЛАНИХ У 1920-1945 // Сучасна наука та освіта Волині: Зб. матеріалів наук.-практ. конф., 22 листопада 2018 р., м. Володимир-Волинський / упоряд., голов. ред. Б.Є.Жулковський. - Луцьк: Волиньполіграф, 2018. - С. 80-82.     

Постановка проблеми. Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам'яті народу. Ліквідовано багато "білих плям" в історії української літератури – повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною.

Мета дослідження. Дослідження історії української літератури першої половини ХХ століття, основні мотиви творчості поетів цього періоду.

Результати дослідження. "Розстріляне Відродження" – так називають митців 20-30 років XX століття, які були знищені більшовицьким тоталітарним режимом. У 30-х роках XX століття було знищено 80% української творчої інтелігенції, серед них багато письменників.

Одним із яскравих і маловідомих видань, що містить твори поетів цього періоду є збірка «Обірвані струни». Твори, зібрані в «антології поезії полеглих, розстріляних, замучених і засланих» – це твори поетів, замучених у концтаборах і засланих на неминучу смерть. Із сорока одного зібраних в книзі імен – тридцять п’ять знищено сталінським режимом протягом 25 років (1919-1945 роки). Одного розстріляли денікінці у 1919 році. П’ятеро знищили німецькі окупанти протягом  тільки трьох років. Двадцять поетів, що не представлені в антології «Обірвані струни» своїми творами, знищені Москвою.

Пригадати ж тільки імена: Микола Вороний, Микола Філянський, Грицько Чупринка – це ж крім О. Олеся, що емігрував і помер у вигнанні – найвидатніші з літературного сузір’я першого чвертьстоллітя нашого віку [2].

Неокласики  – «Гроно п'ятірне нездоланих співців» – знищено цілком: заслані і, мабуть, усі загинули на каторжних роботах: Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара. Моральним терором зламано М. Рильського.

Ліквідовано яскравих, гомінких українських футуристів: М. Семенка,       Г. Шкурупія, В. Поліщука, М. Йогансена. Ліквідовано не тільки фізично: з футуризму не залишилося і сліду в сучасній українській поезії [2].

У відкритому бою з ворогами поліг Юрій Липа: поет, повістяр і публіцист нової України. Або Валеріан Львович Поліщук, з розсміяними очима, з псевдонімами: філософ з головою хлопчика, Василь Сонцвіт, закоханий у поезію американського поета Уітмена. Його «слідкування за розвитком сучасної західньоєвропейської літератури» (І. Капусётянський) не могли йому простити і, не зважаючи на всі його думи й поеми про комуну й Леніна, «Книгу повстань» та  поезії про гнилу Європу і Комінтерн, Поліщукові не довелось здобути повної довіри. Йому починають пригадувати «ясну панночку» його молодості, називають кислооким поетом, міщанином, закидають йому словоблудство – і в решті ліквідують, як багатьох інших [1].

В історію української літератури М. Драй-Хмара увійшов як учасник літературного угруповання «неокласиків». Втім у свідомості сучасників він, здається, стояв трохи осібно. Цьому сприяла і порівняно невелика поетична продуктивність М. Драй-Хмари, і менш активна, ніж у М. Зерова, П. Филиповича чи М. Рильського участь у поточному літературному житті  [4]. Та й стилістикою, поетикою письма він не в усьому відповідав виробленому вже на той час стереотипові «неокласика». Але один із найяскравіших документів терору, застосовуваного проти поета, – листи неокласика Михайла Драй-Хмари, писані до дружини й доньки з Далекого Сходу. Вони найкраще  свідчать про те, як «жилося» десяткам і сотням українським письменникам, митцям, науковцям, політикам, засланим в   табори  Сибіру, Далекого Сходу, для яких повільним помиранням була їхня каторга. Невольницьким дням Михайла Драй-Хмари належить й один із найтрагічніших в’язничних віршів, написаний у квітні 1937 року, вірш що його можна вважати відлунням всієї поезії засланих і розстріляних:

І знов обвугленими сірниками

На сірих мурах сірі дні значу,

І без кінця топчу тюремний камінь,

І туги напиваюсь досхочу.

Зазнав ,,перевиховання’’ один із найбільших поетів того часу Максим Рильський. Тільки йому і може декому з найближчих його друзів відомо, як добилися ідейної і мистецької трансформації  поета, якими методами зламано волю і поставлено в ряди активних оспівувачів того, що хотів «у тиші над вудками своє життя непроданим донести» [2].

У кінці «перевиховано» теж і Миколу Бажана. Чимало із своєї творчості він мусив знищити, багато чого зректися і ми не знаємо, наприклад, за яких умов він творив і змушений був припинити друкування своєї поеми ,,Сліпці’’, в якій описано трагедію України в минулому і сучасному. Ця поема, як творчість розстріляних і засланих, залишилася теж обірваною струною – піснею [2].

Майже кожен із поетів розстріляних чи засланих, передбачив свою майбутню долю, майже кожен знав, що не минути йому покарання, що так чи інакше треба буде загинути.

До в’язничних мотивів, до тематики життя в «кам’янім мішку» звертається у своїх поезіях та в поемі «Смерть Франка» Василь Бобинський.

Але ж не тільки ці національні теми й мотиви визначають і характеризують поезію розстріляних і засланих. У їх творчості прослідковується прагнення вивести українську поезію на широкі шляхи зарубіжної літератури, досягти  вершин мистецького вислову і форми, знайти нові форми й нові можливості для розвитку української літератури.

Вивести Україну на широкі світові шляхи, здобути для української поезії українське – поривалися Юрій Яновський, Олекса Влизько, Ґео Шкурупій. Мрію-бажання Яновського «відчинити світ» зламано безпощадно, наказуючи йому ж самому викреслити зі своєї творчості та знищити в пам’яті земляків і «Прекрасну Ут», і «Майстра корабля», і заспіви до «Чотирьох шабель». Поета Чорного моря, «колиски бурі та урагана», Ґео Шкурупія заарештували у 1935 р. Подальші сліди його губляться на Соловках.

Від рук німецьких окупантів загинули: Олена Теліга, О. Ольжич (Олег Кандиба), Є. Фомін, І. Ірлявський, М. Пронченко. Є відомості про те, що були репресовані або вбиті ще такі поети: Віталій Чигирин, Михайло Шульга-Шульженко, Сергій Пилипенко, Людмила Старицька-Чернахівська, Максим Лебідь, Іван Микитенко, Володимир Ярошенко, Сава Божко, Мечислав Гаско,  Антін Дикий, Мирослав Ірчан, Іван Каляник, Іван Кириленко, Мирослав Косяченко, Антін Михайлюк, Люціяна Пйонтек, Г. Сірий, Дмитро Чепурний, Вероніка Черняхівська … [2]

Нашу статтю-згадку про розстріляних і засланих українських письменників закінчимо рядками із вірша Святослава Гординського:

Чи  не чуєте вже: хід напружених кроків,

Чи ж не бачите вже: блиск народжених сяйв?

Недаремно

Поетів під муром цегляним епохи

Вже вітають букетами сальв! [2]

Висновки. Усвідомлюючи характер, вагу і значення творчості полеглих, розстріляних, замучених і засланих поетів, треба сказати, що вони репрезентують ціле півстоліття української поезії, що це вони сформували обличчя української літератури в цьому півстолітті і що це вони – за малими винятками тих, які залишилися живими чи померли природною смертю – були ініціаторами і представниками всіх важливих і видатних напрямків в українській поезії.

Список літератури

1.                 Дончик В. Г. Історія української літератури ХХ століття: Підручник / В. Г. Дончик. – Київ: Либідь, 1998. – 464 с. 

2.                 Кравців Б. Обірвані струни / Богдан Кравців. – Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка в Америці, 1955. – 430 с.

3.                 Митці "Розстріляного Відродження" [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=10692.

4.                 Репресовані письменники Черкащини [Електронний ресурс] // Мистецька сторінка. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=667.

Вивчення казки "Цар Плаксій та Лоскотон" В.Симоненко // Педагогічний пошук. – 2010. –  №1 (65). – С.19-21
                      

Розвиток предметних компетенцій школярів

засобами інноваційних методик

Г.М.Юринець, вчитель української мови та літератури загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Верба Володимир-Волинського району

Резюме. Пропонуються окремі аспекти роботи вчителя української літератури для розвитку пізнавальних здібностей та інтересу до пошуково-дослідницької діяльності з метою формування творчої компетентності школярів. Подано план-конспект уроку української літератури з використанням інтерактивних прийомів.

Ключові слова: предметна компетентність, творча діяльність, інноваційні технології, самоконтроль, особистість, самооцінка.

Щоразу, йдучи на урок, я пригадую відому притчу  східних мудреців і слова  мудрого старця, до якого і в дощ, і в спеку йшли люди за порадою: «Усе в твоїх руках».

Погодьтесь, наше життя, наші бажання і мрії – у наших руках. Наші професійні надбання, вміння їх ефективно використовувати – це і є вияв майстерності, компетентності вчителя.

На власному досвіді не раз переконалася, що не можна людину навчити на все життя, її потрібно навчити вчитися все життя. Це стосується як учня, так і вчителя. Вважаю, що неабияке значення має професійна компетентність педагога, яка визначається спроможністю кваліфіковано здійснювати педагогічну діяльність. А розвиток творчої компетентності учнів повинен мати науковий, системний, комплексний характер.

Готуючись до уроку, я замислююсь не над тим, як знайти якомога більше інформації, а над тим, як привернути інтерес учня до навчання, до свого предмету, як цікаво подати матеріал уроку, щоб кожен учень знайшов для себе посильне та цікаве завдання, був активним учасником уроку.

Такі можливості дають інноваційні види і форми робіт, які сприяють кращому, глибшому засвоєнню матеріалу, оскільки змушують учнів діяти, а значить впливають на почуття, створюють прекрасні умови для реалізації творчого потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність.

Часто залучаю учнів до пошукової та дослідницької роботи, вчу орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування. Практикую навчання у групах, парах, тобто навчання з елементами взаємонавчання, коли виконуючи на уроці спільні завдання, учні вчаться спілкуватися, критично мислити, ухвалювати обдумані рішення, здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності. Це допоможе в майбутньому стати їм високоосвіченою особистістю, здатною оперувати літературними, культурними, мистецькими знаннями у різноманітних ситуаціях.

Проблема, над якою працюю:

Розвиток творчих здібностей учнів засобами інноваційних методик для розвитку предметної компетентності школяра. Вважаю, що ця проблема є актуальною на даний час.

Основною формою роботи на уроці літератури, вважаю, не розповідь учителя про книгу, не пояснення змісту, а спільну – учнів та вчителя – роботу над художнім твором, їх діалог, спрямований на розуміння твору.

Хочу поділитися інтерактивними формами і прийомами роботи, які я використала на уроці української літератури у 5 класі при вивченні змісту казки В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Додаток

Українська література

5 клас

Тема. Цікаві сторінки з життя В.Симоненка. Зміст казки «Цар Плаксій та Лоскотон».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Василя Симоненка, розкрити зміст казки, вчити систематизувати прочитаний матеріал, висловлювати особисте ставлення до зображуваного, удосконалювати навички виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, спостережливість; виховувати риси гуманності, доброти, милосердя .

Тип уроку: формування нових знань і умінь

Обладнання: виставка творів В.Симоненка, портрет автора, учнівські ілюстрації до твору, фотоілюстрації, роздатковий матеріал, картки-оцінювання, аудіозапис пісні «Лебеді материнства», мультимедійний проектор.

Хід уроку

Я хочу буть несамовитим,

Я хочу в полум’ї згоріть,

Щоб не жаліти за прожитим,

Димком на світі не чадіть.

В.Симоненко

І. Повідомлення теми, завдань уроку.

Вчитель. Сьогодні ми продовжимо вивчати чарівний світ казок. Вашій увазі життєвий і творчий шлях В.Симоненка , його казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Слайд 1. Тема уроку.

Слайд 2. Завдання уроку: дізнатися про життя і творчість В. Симоненка; розкрити зміст казки, висловити власні думки щодо прочитаного, вчитися виразно читати.

Вчитель. Сьогодні на уроці у нас будуть працювати: група «Дослідники», група «Ілюстратори», «Довідкове бюро» і «Творча група».

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учень 1. Читає виразно вірш Василя Симоненка «Кривда».

Слайд 3. Фото 1. В.Симоненка.

Вчитель. Діти, цей вірш написав Василь Симоненко і не просто так, а тому, що він не мав тата, ріс лише з мамою. Насмішки він терпів майже щодня.

Слайд 4. Фото2. В.Симоненко з мамою.

Вчитель. Можна все на світі вибрати, окрім долі. А жорстока доля – мачуха насміялася над Васильком ще до його народження – у хлопченяти не було батька, а була лише любляча мама. Згодом він напише:

В мене була лиш мати,
Та був іще сивий дід,
Нікому не мовив «тату»
І вірив, що так і слід.

А зараз послухаємо дослідників, які розкажуть про життя поета.

Учень 2. Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року на Полтавщині у невеличкому селі Біївці.

Слайд 5. Фото 3. Рідна хата поета.

Слайд 6. Фото 4. Інтер’єр хати.

Учень 2. Дитинство його припало на воєнні й повоєнні роки. Хлопець жив без батька, мати день і ніч працювала, аби заробити шматок хліба, а Василя доглядали дідусь і бабуся, яких він дуже любив. З дідом ранками ходив косити траву, довгими вечорами слухав казки, яких той знав безліч. Вони були справжніми друзями. Та все ж таки Василеві хотілося мати батька, і він усе своє дитинство його виглядав.

Учень 3. Плинули дні, Василько ріс, мужнів, як молодий дубок. Але багато прикростей випало на долю хлопця. До школи доводилось ходити за 9 кілометрів, одягнений він був найгірше у класі, ходив до школи зі шматком хліба, олівцем та зошитом, портфеля не мав, але не зважав на це і багато читав й учився найкраще за всіх у класі. Десятирічку закінчив із золотою медаллю. А вчитися було нелегко. П’ять класів закінчив у с. Біївцях, а решту у сусідніх селах Єньківцях і Тарандинцях.

Слайд 7. Фото 5. Школа.

Учень 3. У шкільні роки Симоненко став активним учасником самодіяльності, а в старших класах – членом редколегії шкільної літературної газети.

Вчитель. Було, питають його: «Важко тобі, Васю?». А він весело відказує: «Та чого там важко? Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад, то всі пісні переспіваю».

Учень 4. Так непомітно і так швидко промайнуло дитинство, і ось уже Василь – студент Київського університету, який закінчив у 1957 році. Учився старанно й завзято. Писав вірші, але нікому їх не показував, боячись, що не має достатнього таланту, хоча віршуванням займався ще з шостого класу. Відразу ж після закінчення університету Симоненко поїхав у Черкаси. Майже 7 років поет тут жив і трудився . Працював в редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета» і писав вірші.

Слайд 8. Фото 6-8. В.Симоненко – журналіст.

Учень 4. У нього були чудові літературні здібності, саме це і підштовхнуло вступити до Київського державного університету. А потім робота журналіста і покликання поета.

Вчитель. Згодом  Василь Симоненко одружився.

Слайд 9. Фото 9. Симоненко з родиною.

Вчитель. Одруження, а потім поява сина Лесика надихнули написати поетичні казки «Подорож у країну навпаки» і «Цар Плаксій та Лоскотон», яку ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці.

Учень 5. Улітку 1963 року в Черкасах на залізничному вокзалі стався такий випадок. Василь Симоненко зайшов до привокзального буфета станції. Буфетниця відмовилась його обслуговувати, оголосивши обідню перерву, до якої ще залишалось 15 хвилин. Василь обурився, на що та здійняла галас. Прийшли чергові міліціонери, почали вимагати документи. Побачили, що перед ними відомий журналіст і поет (такий птах). Невідомо чому, але цієї ночі Василь Андрійович опинився аж за 30 кілометрів від Черкас, у місті Сміла у відділі міліції. Грюкав дверима, вимагаючи, щоб його випустили. За це йому зв’язали руки і били товстими шкіряними палицями. Про цей випадок Симоненко говорив друзям: «Били так, що щось обірвалось усередині»

З цього часу почав хворіти. Помер у лікарні в Черкасах 13 грудня 1963 року. Проживши 28 років.

Вчитель. В. Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі. Ця священна любов озвучена його довічним заповітом: «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».Саме ці слова золотими буквами сяють на пам’ятнику, що стоїть на могилі Василя Симоненка.

Слайд 10. Фото 10.Пам’ятник В.Симоненку.

Вчитель. Ми перегорнули останню сторінку життя В.А.Симоненка. Його немає. Але він живе серед нас своїми творами. У його доробку книги поезій  «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981), «Поезії» (1981), казки «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963), «Подорож в країну Навпаки» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965).

Ось деякі збірки В.Симоненка. Найвідоміша «Лебеді материнства», один з її віршів покладений на музику.

Слайд 11. Фото 11. Збірки В.Симоненка.

ІІІ. Робота над змістом казки.

Вчитель. А ще писав Симоненко і для дітей. Особливо цікавою є казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Слайд 12. Фото 12. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон».

Вчитель. Діти, можливо ви помітили в назві казки незрозумілі слова. Тому звернемося до тих, хто в нас працює в «Довідковому бюро», з проханням пояснити значення слів «плаксій» та «лоскотон».

Учень 6. Плаксій – людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. І це не обов’язково людина, в якої горе, а частіше той, хто плаче без усякої причини.

Учень 7. Слова Лоскотон у словнику немає. Мабуть, його створив сам автор від слова лоскотати, що означає м’якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, звичайно супроводжуване сміхом.

Вчитель. А зараз пригадаємо зміст казки за вашими малюнками, які готували учні – ілюстратори і з яких ми створимо діафільм. Кожен з учнів захистить свій малюнок рядками з казки.

Слайд 13. Діафільм створений з учнівських ілюстрацій до казки.

Вчитель. А зараз перевіримо чи добре ви запам'ятали зміст казки?

Вправа. Режисерування тексту.

Діти, ви отримали картки з назвами оповідань, з яких складається казка. Кожна назва позначена на звороті картки буквою. Вам потрібно встановити їхню послідовність до змісту казки, записавши лише букви. Правильно розташувавши назви оповідань, отримаєте слово Біївці.

Цареве сімейство                        Б

Дядько Лоскотон                         І

Арешт Лоскотна                          Ї

Весілля в палаці                          В

Звільнення Лоскотна                  Ц

Продовження весілля                  І

Вправа. Ти – мені, я – тобі.

Група учнів одна одній готувала запитання.

·                       Що відбувалося там, куди приходив Лоскотон? (Лунав голосний та щирий сміх)

·                       Як називалася країна, про яку йдеться в казці, і чому так? (Країна називалася Сльозолий, бо в ній «Стогнали та ревли, Сльози відрами лили»)

·                       Коли приходив Лоскотон до дітей і чому саме тоді? (Дядько Лоскотон приходив до дітей, коли вони плакали, щоб їх розвеселити)

·                       Що вимагав цар Плаксій від мешканців свого царства? (Щоб плакали всі в країні діти)

·                       Хто звільнив ув’язненого Лоскотна з темниці? (Батраки й робітники)

·                       Якого слугу порівнювали зі змієм? (Капітана Макаку)

·                       Якою «зброєю» Лоскотон переміг Плаксія? Що він зробив? (Лоскотон переміг царя за допомогою сміху. «Став царя він лоскотати, І Плаксій став реготати»)

·                       Як закінчує автор розповідь про долю дядька Лоскотна? («Сам же він живе й понині, Дітям носить щирий сміх»)

Вправа. Продовжіть цитату.

Клас поділений на три команди, якщо команда не відповідає, слово надається наступній.

а)    Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, –

Там цвіте ( краса – країна)

З дивним ім’ям (Сльозовий).

б)    І колись в країні тій

Був на троні цар (Плаксій).

в)    Голова його – (мов бочка),

Очі – ніби (кавуни).

г)    В Плаксія було (три дочки)

І (плаксивих) три сини».

д)    Але в тому диво – царстві,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

(Добрий дядько Лоскотон).

е)    Він приходив кожний вечір –

Хай чи дощ іде, чи сніг –

До голодної (малечі)

І усім приносив (сміх).

є)    Був тоді у Плаксія

Лютий посіпака,

Віроломний, як змія,

(Капітан Макака).

ж)   Лоскотна посадили

За вузенькі (грати).

з)    Цар Плаксій помер од (сміху)!

Вправа. Декламація з оздобами.

Спочатку учні читають без допомоги умовних позначень, а потім за допомогою партитури вірша на картці.

	Урочисто
	Мелодійно
	Голосно
	Загадково, трохи сповільнено
	Хором
	Весело
	Плаксиво
//	Пауза

Вправа. Несподіванка (випереджувальне завдання)

Завдання для учнів: закінчити казку або замінити її кінцівку несподівано, непередбачувано для героя чи події твору.

ІV. Підсумок уроку

Вчитель. Хто з героїв уособлює добро, а хто зло?

Слайд 14. «Добро – зло»

Добро	Зло
Дядько	Плаксій
Лоскотон	Цар
Живий понині	Помер од сміху

ü     Порівняйте колонки  добро - зло.

Міні-дискусія

ü     Розгляньте слайд і скажіть, що довше живе: добро чи зло?

ü     Який висновок можна зробити? (Добро - вічне, а зло гине)

    Записують висновок у зошити. 

Вчитель. Я думаю, вам усім сподобалась казка В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», але чим саме ?

Під час відповіді користуйтесь опорою:                      

Мені ця казка сподобалась тому, що…

Рефлексія

Вчитель. Діти, у вас на столах знаходяться кружечки трьох кольорів: червоного, зеленого, жовтого. Підніміть кружечок :

·         червоного кольору – якщо ви засвоїли матеріал уроку, справились з усіма завданнями;

·         зеленого кольору – якщо ви зрозуміли матеріал, але відчуваєте труднощі;

·         жовтого кольору – якщо вам матеріал уроку потрібно ще допрацювати вдома.

V. Оцінювання проводиться за картками.

№ з/п	Вид роботи	Кількість балів за роботу	Самооцінка	Оцінка вчителя
1.	Малюнки до казки	2
2.	Цікаві сторінки із життя В.Симоненка	2
3.	Вправа «Продовжіть цитату»	1
4.	Вправа «Режисерування тексту»	2
5.	Вправа «Ти – мені, я – тобі»	2
6.	Виразне читання	1
7.	Вправа «Несподіванка»	2

VІ. Домашнє завдання. Навчитися виразно читати казку «Цар Плаксій та Лоскотон». Підготувати цитатний матеріал до характеристики Плаксія (1 група) та Лоскотна  (2 група). Повторити відомості про казку.

Література

1.      Бурко О. Твір, що вчить дітей оптимізму // Дивослово. – 2003. - № 2. – с. 67-70.

2.      Вавдіюк Н.В. Формування ключових компетентностей учнів через проектну діяльність // Зарубіжна література в школі. – 2009. - № 23. – с. 36-38.

3.      Іванова Л.І. Від духовних потреб дитини – до життєвої компетентності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007.- № 12. – с. 2-5.

4.      Колдишева О.М. Витязь молодої української поезії // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005.- № 22-23. – с. 20-25.

5.      Попова Т.Ю. Формування полікультурної компетенції учнів // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006.- № 16. – с. 2-4.

6.      Савчук Н. Казка для дітей чи дорослих // Українська мова та література. – 2006. - № 48. – с.5-8.

7.      Шевченко А. Василь Симоненко вчора й сьогодні // Дивослово. – 1999. - №12. – с.42-45.