особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератури, зарубіжної літератури
З досвіду роботи
вчителя української мови та літератури
ЗОШ І-ІІ ступенів с. ВЕРБА
Юринець Галини Миколаївни
Вчителем треба народитись…
Треба не тільки знати предмет,
але і вміти викласти його так,
щоб він добре сприймався учнями.
В.О.Сухомлинський
Для вчителя української мови і літератури Юринець Галини Миколаївни характерний високий рівень майстерності, неспокій, творчий почерк, нові педагогічні підходи. Шлях, яким веде педагог своїх вихованців до глибокого засвоєння матеріалу, – це уроки-подорожі, уроки-дослідження, уроки у запитаннях і відповідях, уроки-вікторини, що забезпечують самостійну роботу дітей із текстом, додатковою літературою, ведуть до різного виду аналізу літературних творів: компаративного, проблемного. Учні вчаться розпізнавати, аналізувати мовні явища, зіставляти їх і формулювати висновки, тобто творчо мислять.
Найзручнішими для вчителя формами роботи стали: діалог, дискусія, «словесний малюнок», «мозаїка», «інтерв’ю», стилістичне дослідження, «пошук інформації».Велику увагу вчитель звертає на роботу в групах, де учні роблять кроки до толерантного спілкування, виробляють вміння цінувати думку опонента, переконливо доводити істину, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї позиції. Спілкуючись у групі, учні не тільки вчаться, а й вчать інших. Працюючи в режимі постійних шукань, учні розвивають мислення й уяву, виявляють творчі можливості.
Збудити в дитині здібності, цікавість, виховати почуття, прищепити любов до рідного краю – ось які критерії взяла за основу в своїй роботі педагог. Її уроки – це співтворчість вчителя і дітей, глибоке засвоєння матеріалу, формування навичок самостійності, розвиток діалогічного і монологічного мовлення, творчих здібностей, удосконалення навичок вдумливого читання, утвердження самого себе, відчуття насолоди від своєї праці, необмежений простір для фантазії.
Школярі вчаться відокремлювати потрібну інформацію, поглиблюють кругозір, поповнюють словниковий запас. Полегшується участь того, хто не дуже впевнений у своїх знаннях.
Переваги організації навчального процесу:
підвищує зацікавленість у навчанні;
спонукає учнів мати власну точку зору;
розвиває творчу уяву;
широко запроваджує нові педагогічні технології, спрямовані на розвиток творчих здібностей, нахилів особистості.
Основні показники результативності:
розвиток компетенції
потреба у постійному збагаченні словника
уміння вибирати композицію висловлювання відповідно до заданої теми
уміння точно, логічно, ясно виражати думки
уміння дискутувати;
формування духовно багатої особистості;
ріст інтересу до уроків мови, виконання різних завдань;
розвиток самостійності, залучення школярів до наукових досліджень;
поглиблення кругозору;
включаються у роботу навіть несміливі та сором’язливі, усі мають можливість використовувати знання на різних рівнях, відповідають за власний рівень знань, виявляють бажання його підвищувати.
Життя нічого не дарує без важкої праці і хвилювань.
Горацій
Формування активної самостійної творчої особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератури
З досвіду роботи Юринець Г.М., вчителя української мови та літератури ЗОШ І-ІІ ступеня с. Верба
2020
Немає людей більш допитливих,невгамовних,більш одержимих про творчість, як учителі.
В. Сухомлинський
Зміст досвіду
Працюючи над проблемою «Формування активної самостійної творчої особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератури», Юринець Г.М виробила власну методичну систему,свій почерк, погляд на методичну працю.
Суть її методичної системи – особистісно –комунікативний підхід до вивчення української мови та літератури на основі інструментів критичного мислення, максимальне наближення до життєвих ситуацій, активне мовлення, діалоги.
Для її стилю роботи характерна емоційність,відточеність кожного етапу уроку,чітка постановка мети та різноманітність форм реалізації завдань уроку.
Для активізації пізнавальної діяльності, настрою на роботу використовує рефлексію настрою та рефлексію знань, а також прийоми: «музичне вітання», «кольоровий настрій», «квік-налаштування», «аутотренінг», «міні-тренінг». Звертає увагу на використання проектної технології, за допомогою якої стимулює інтерес учнів до певних проблем, розвиває самостійність, розуміння значимості та практичної необхідності виконуваної роботи. На етапі створення мотивації до читання ефективними вважає тренінгові форми роботи, що сприяють активізації в учнів рефлексивної діяльності за рахунок відкриття прихованих потенційних можливостей і актуалізації власного життєвого досвіду. Після читання художнього твору учитель створює умови, щоб учні висловили свої міркування. Для цього використовує нестандартні форми роботи: «кластер», «вільне письмо», «карта персонажів», «дерево рішень», літературні диктанти, «жива картинка», «буктрейлер», «плейкаст». Інтернет використовується як інструмент формування інформаційної та полікультурної компетентності учнів, як інструмент дослідницької роботи, як джерело додаткової інформації з предмета.
На етапі рефлексії найчастіше вчитель використовує: «сенкан», «незакінчене речення», «кроссенс», RAFT, «фішбоун», «спіч у малюнках», піраміда твору, «Діаманта», скрапбук.
ВЧИТЕЛЬ МОЖЕ ПОДІЛИТИСЯ ТАКИМИ НАПРАЦЮВАННЯМИ:
Розробки пакету стандартного поурочного планування з теми чи з груп тем;
Розробка навчальних проектів;
Комплект дидактичного матеріалу з предмета: самостійні, контрольні роботи;
Розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета,
Розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ:
Науково- методична робота: відкриті уроки із проблемного питання,участь у виставці методичних розробок,дидактичних і роздаткових матеріалів,самоаналіз та аналіз відкритого уроку, аналіз нових надходжень методичної літератури,фахової преси,підготовка методичних рекомендацій з предмету.
Використання передового педагогічного досвіду.
Самоосвіта( оволодіння досягненнями науки ).
Робота з молодими вчителями ,педагогічна підтримка.
Участь у роботі районного методичного об’єднання вчителів – словесників.
Участь у конкурсах фахової педагогічної майстерності,семінарах.
Результативність досвіду:
Використання новітніх технологій дає очікуваний результат навчання,стимулює процес пізнання;
У розв’язанні тих чи інших завдань уроку беруть участь всі учні;
Кожен вільно висловлює власну думку, є критиком літературного твору;
Учень зростає інтелектуально, розумово розвивається, у нього формується самостійність думки і прагнення творчого пошуку;
Застосовувані нею форми роботи відповідають особливостям дітей, їхньому занадто чутливому темпераменту, рівню їхнього особистісного розвитку, формують український менталітет, ініціативність, готовність брати відповідальність на себе.
Форма вибору:
Вчитель поширює у професійному середовищі педагогічні інновації. Брала участь в обласній науково-практичній конференції «Сучасна наука та освіта Волині», підготувавши матеріали «Поезія полеглих, розстріляних і засланих у 1920-1945 роках», які опубліковані у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.
Основні показники результативності:
Ефективність роботи вчителя з обдарованими дітьми підтверджена ІІІ місцем в обласній олімпіаді з української мови та літератури в 2018-2019 н. р. та ІІ місцем в ІІ (районному) етапі цієї ж олімпіади в 2019-2020 н. р., здобутими її ученицею Жилою Вікторією.
Педагог залучає школярів до участі в інтернет-олімпіадах і конкурсах. Вісім учнів нагороджені Дипломами І, ІІ, ІІІ ступеня за перемогу в Інтернет-олімпіаді «На Урок» з української мови та літератури всеукраїнського рівня (2019р.), 11 школярів - Дипломами ІІ ступеня Регіонального рівня (2019 р.).
Важливе місце в системі формування активної самостійної творчої особистості педагог надає вправам на побудову мовних одиниць – нових слів, словосполучень, простих і складних речень, складного синтаксичного цілого.
Як засіб підвищення мовленнєвої компетенції використовує навчальне редагування : учні, проаналізувавши вихідний матеріал, вносять у нього певні зміни з урахуванням найрізноманітніших факторів.
Проте виправлення помилок – не єдине завдання навчального редагування. Вчитель враховує при цьому багатство і різноманітність мовних засобів, точність і виразність висловлювання.
Серед застосовуваних на уроках вправ є такі, що формують вміння шукати найкращий спосіб висловлення думки.
Вчитель переконана, що учні досягають високого рівня мовної грамотності тоді, коли вони багато пишуть, багато читають,працюють самостійно над виправленням помилок. Тому все це систематично контролює і оцінює.
Перевіряє і аналізує всі письмові роботи без винятку - як з мови, так і з літератури.
Творчі роботи перевіряє відразу, щоб учні не втратили інтересу до написаного. У класі чи вдома дітям пропонує записати правильно слова, у яких допущено помилки,добирати приклади з аналогічними орфограмами, до речень з пунктуаційними помилками скласти подібної будови речення з такими самими пунктограмами. Так учні звикають самостійно працювати над своїми помилками.
Перевіряючи творчі роботи, вчитель виписує найхарактерніші мовленнєві і змістові помилки кожного учня. На початку уроку аналізує твори всіх учнів, а потім роздає зошити для самостійної роботи над помилками.
Практикує взаєморецензування учнями творів за відповідним планом. Такий вид роботи особливо доцільний, вважає вчитель, у старших класах.
Багато уваги приділяє словниковій роботі. Значення загальновідомих слів пояснюють учні без словника, колективно, враховуючи свій життєвий досвід. Коли ж пояснення не задовольняє, звертаються до тлумачного словника.
Навчаючи дітей грамотного письма, проводить різні види письмових робіт, а саме:
словникові диктанти;
самодиктанти;
самостійний запис творів, вивчених напам’ять;
перевірку написаного за кодоплівкоою;
вправи на розрізнення значущих частин слова;
самостійний добір приладів з певними орфограмами зі словника;
перебудову складних речень у безсполучникові тощо.
Велику увагу приділяє роботі з підручником, з текстами. Практикує складання таблиць, схем-опор за підручником, самостійний підбір прикладів до них; розгорнуті відповіді учнів за двома-трьома параграфами підручника за самостійно складеним планом, підбір прикладів з художньої літератури.
Щоб учні творчо мислили, значну роль відіграють нестандартні форми роботи : ігри, дискусійна сітка Елвермана, карта персонажів, дидактичні сугестії (легенди, притчі, поезії), літературний перформанс, візуалізація, рефреймінг, інтерв’ю.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА ППД
1. Прізвище, ім’я по батькові. Юринець Галина Миколаївна
2. Освіта. Вища
3. Який навчальний заклад і коли закінчив. Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2001р.
4. Спеціальність за дипломом. Філолог,викладач української мови та літератури
5. Педагогічний стаж. 20 років
6. Місце роботи, контактний телефон. ЗОШ І-ІІ ст.. с. Верба Вол.-Волинського району.
7. Посада. Вчитель української мови та літератури
8. Кваліфікаційна категорія. Вища
9. Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь. Учитель- методист
10. Нагороди (за останні 5 років). Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації (2019 р.), Грамота відділу освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації (2018р.), Грамота Оваднівської сільської ради (2019 р.), Подяка Оваднівської сільської ради (2019 р.).
11. Тема досвіду. Формування активної самостійної творчої особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератур
13. Актуальність досвіду
Працюючи над проблемою «Формування активної самостійної творчої особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератури», Юринець Г.М. виробила власну методичну систему,свій почерк, погляд на методичну працю.
Головне завдання у своїй роботі при вивченні української мови та літератури вбачає у підготовці мовно грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань про мову, а також самобутньої мовної особистості, яка має значний словниковий запас, засвоїла головні норми літературного мовлення, здатна вільно висловлювати свої думки та почуття в усній та письмовій формі у будь-якому стилі та жанрі, що якнайкраще відповідають ситуації спілкування.
Новизна педагогічних ідей;
Для її стилю роботи характерна емоційність, відточеність кожного етапу уроку, чітка постановка мети та різноманітність форм реалізації завдань уроку.
Вид досвіду: раціоналізаторський
Суть досвіду:
особистісно –комунікативний підхід до вивчення української мови та літератури інструментами критичного мислення, максимальне наближення до життєвих ситуацій, активне мовлення, діалоги.
Шляхи поширення (як впроваджується ППД).
Розроблено пакет стандартного поурочного планування з теми чи з груп тем;
Розроблені навчальні проекти;
Комплект дидактичного матеріалу з предмета : самостійні, контрольні роботи;
Розроблені комплекти роздаткового матеріалу з предмета,
Розроблені пакети олімпіадного матеріалу для підготовки учнів.
Розроблено систему уроків з питань формування комунікативної компетентності учнів
КАРТКА
ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА
Прізвище, ім’я по батькові Юринець Галина Миколаївна
Рік народження: 1979
Освіта - вища
Фах – вчитель української мови та літератури
Категорія: спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Посада: вчитель української мови і літератури, заступник директора з НВР
Педагогічний стаж – 20 років
Адреса досвіду: ЗОШ І – ІІ ст. с. Верба
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСВІД
Тема досвіду.
Формування активної самостійної творчої особистості засобами інноваційних методик у процесі вивчення української мови та літератури
Мета досвіду :створити умови для активного самовираження учня як творчої особистості, які сприяють формуванню організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.
Ідея досвіду: розвивати в учнів інтелект до творчості, добирати особистісно – значущий матеріал, що збагачує інтелектуальну, моральну, естетичну сфери, щоб кожен учень став повноцінним, самодостатнім, творчим суб’єктом діяльності, пізнання, спілкування; формувати внутрішній світ; збагачувати загальнолюдські цінності, виховувати майбутнього громадянина України.
Короткий зміст:
Для вчителя української мови і літератури Юринець Галини Миколаївни характерний високий рівень майстерності, неспокій, творчий почерк, нові педагогічні підходи. Шлях, яким веде педагог своїх вихованців до глибокого засвоєння матеріалу – це уроки – подорожі, уроки – дослідження, уроки у запитаннях і відповідях, уроки – вікторини, що забезпечують самостійну роботу дітей із текстом, додатковою літературою, ведуть до різного виду аналізу літературних творів: компаративного, проблемного. Учні вчаться розпізнавати, аналізувати мовні явища, зіставляти їх і формулювати висновки, тобто творчо мислять.
Найзручнішими для вчителя формами та методами роботи стали:
Велику увагу вчитель звертає на роботу в групах, де учні роблять кроки до толерантного спілкування, виробляють вміння цінувати думку опонента, переконливо доводити істину, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї позиції. Спілкуючись у групі, учні не тільки вчаться, а й вчать інших. Працюючи в режимі постійних шукань, учні розвивають мислення й уяву, виявляють творчі можливості.
Збудити в дитині здібності, цікавість, виховати почуття, прищепити любов до рідного краю - ось які критерії взяла за основу в своїй роботі педагог. Її уроки - це співтворчість вчителя і дітей, глибоке засвоєння матеріалу, формування навичок самостійності, розвиток діалогічного і монологічного мовлення, творчих здібностей, удосконалення навичок вдумливого читання, утвердження самого себе, відчуття насолоди від своєї праці, необмежений простір для фантазії.
Школярі вчаться відокремлювати потрібну інформацію, поглиблюють кругозір, поповнюють словниковий запас. Полегшується участь того, хто не дуже впевнений у своїх знаннях.
Переваги організації навчального процесу:
підвищує зацікавленість у навчанні;
спонукає учнів мати власну точку зору;
розвиває творчу уяву;
широко запроваджує нові педагогічні технології, спрямовані на розвиток творчих здібностей, нахилів особистості.
ФОРМА ВІДБОРУ:
Всеукраїнський професійний конкурс
Регіональний професійний конкурс +
Інші професійні конкурси +
Всеукраїнська виставка з освітніх досягнень
Науково-методичне видання
Інше +
Основні показники результативності:
розвиток компетенції;
потреба у постійному збагаченні словника;
уміння вибирати композицію висловлювання відповідно до заданої теми;
уміння точно, логічно, ясно виражати думки;
уміння дискутувати;
формування духовно багатої особистості.
ріст інтересу до уроків мови, виконання різних завдань;
розвиток самостійності, залучення школярів до наукових досліджень;
поглиблення кругозору;
включаються у роботу навіть несміливі та сором’язливі, усі мають можливість використовувати знання на різних рівнях, відповідають за власний рівень знань, виявляють бажання його підвищувати.
Форма узагальнення: буклет
Схвалено.
Місце збереження: шкільний методичний кабінет
Методичний щоденник учителя
Прізвище, ім’я, по батькові Юринець Галина Миколаївна
Рік народження 1979
Освіта вища, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, (філолог, викладач української мови та літератури), 2001
Посада заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури, світової літератури
Який предмет викладає і в яких класах українська мова та література (9 клас), Педагогічний стаж 20 років
У тому числі в даній школі 15 років
Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії
Нагороди Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації (2019 р.), Грамота відділу освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації (2018р.), Грамота Оваднівської сільської ради (2019 р.), Подяка Оваднівської сільської ради (2019 р.).
Заохочення -
І. Методична робота
1. Участь у роботі МО, семінарах, творчої групи, конференціях тощо
Відкриті уроки
3. Участь у методичних конкурсах, інтелектуальних змаганнях, виставках
4. Виховні заходи
ІІ. Організаційно – методична робота (керівник ММО тощо, член творчої групи, журі)
ІІІ. Результативність роботи
Контрольні зрізи знань учнів
Призери олімпіад
3. Призери конкурсів, турнірів, МАН
4.Матеріально – технічне оснащення кабінету та методичне забезпечення навчального процесу
5. Публікації
6. Заохочення
Коментарі
Дописати коментар